Викладацькі будні - наче плинна ріка: події, спілкування, враження, емоції. У їх широкому просторі завжди виокремлюються особливі моменти, які впливають не лише на свідомість студента, а й викладача.
Сьогодні майбутні психологи, студенти 3 курсу захищали курсові роботи з вікової психології. І все ніби як завжди: повідомлення, презентації, хвилювання. Та це не так. Сьогодні захищалися милі красунечки-студентки, які 24.02, уже знаючи про початок війни, дружно вийшли на навчальне заняття о 8 годині ранку. Саме староста цієї групи Яна, попри відсутність належних знань щодо психологію впливу, на завершення зустрічі промовила слова, які протягом усіх подальших місяців співпраці зберігали психотерапевтичний ефект: «СЬОГОДНІ МИ НЕ БУДЕМО ПРОЩАТИСЯ. МИ СКАЖЕМО ДО ПОБАЧЕННЯ».
Багато подальших наших зустрічей були ускладнені повітряними тривогами, відсутністю світла та зв’язку, але зберігалося основне – прагнення студентів до знань, велика толерантність і повага.
Тож хочу привітати своїх студентів із завершенням роботи над науковими проектами, успішним захистом курсових робіт. Бажаю вам легкої сесії, міцних знань, збереження віри у щасливе майбутнє у нашій незалежній , самобутній Україні.
Вірю, що у майбутньому із вуст ваших вихованців і їх батьків не раз звучатимуть слова «вчителька від Бога».
